стяг
СТЯГ, а, ч., уроч.
Те саме, що пра́пор 1.
З дня на день усі чекали закінчення війни. В Берліні над рейхстагом уже майорів радянський червоний стяг (О. Гончар);
* Образно. Україно! Ти в славній борні [у Великій Вітчизняній війні] не одна, В ній з тобою під стягом багряним – народи! (М. Рильський);
* У порівн. Вранішня полум'яна заграва Стояла над Карпатами, як стяг (М. Нагнибіда).
Словник української мови (СУМ-20)