субститут
СУБСТИТУ́Т, ч.
1. род. у, спец. Замінник або новий промисловий матеріал, виріб, який заміняє існуючий.
2. род. а, заст. Заступник.
Словник української мови (СУМ-20)СУБСТИТУ́Т, ч.
1. род. у, спец. Замінник або новий промисловий матеріал, виріб, який заміняє існуючий.
2. род. а, заст. Заступник.
Словник української мови (СУМ-20)