субститут

ЗАМІ́ННИК (матеріал, виріб і т. ін., що використовується замість іншого — дорогого чи дефіцитного), ЗАМІ́НЮВАЧ, СУБСТИТУ́Т спец.; СУРОГА́Т, ЕРЗА́Ц (неповноцінний замінник). Замінники шкіри; Замінники металів; В маленьких філіжанках з тонкої порцеляни парував сурогат кави (Л. Первомайський); Дим тютюнових ерзаців плавав шарами, не поєднуючись (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. субститут — субститу́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. субститут — Замінка, див. сурогат  Словник чужослів Павло Штепа
3. субститут — СУБСТИТУ́Т, ч. 1. род. у, спец. Замінник або новий промисловий матеріал, виріб, який заміняє існуючий. 2. род. а, заст. Заступник.  Словник української мови у 20 томах
4. субститут — ч. 1》 род. -у, спец. Замінник або новий промисловий матеріал, виріб, який заміняє існуючий. || Право судовласника на заміну вказаного у чартері судна іншим, рівноцінним. 2》 род. -а, заст. Заступник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. субститут — СУБСТИТУ́Т. 1. род. у, спец. Замінник або новий промисловий матеріал, виріб, який заміняє існуючий. 2. род. а, заст. Заступник.  Словник української мови в 11 томах
6. субститут — рос. субститут товар, що заміняє інший товар, який має подібні з ним властивості. Див. також Замінники.  Eкономічна енциклопедія