Значення в інших словниках
-
субститут —
Замінка, див. сурогат
Словник чужослів Павло Штепа
-
субститут —
СУБСТИТУ́Т, ч. 1. род. у, спец. Замінник або новий промисловий матеріал, виріб, який заміняє існуючий. 2. род. а, заст. Заступник.
Словник української мови у 20 томах
-
субститут —
ч. 1》 род. -у, спец. Замінник або новий промисловий матеріал, виріб, який заміняє існуючий. || Право судовласника на заміну вказаного у чартері судна іншим, рівноцінним. 2》 род. -а, заст. Заступник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
субститут —
ЗАМІ́ННИК (матеріал, виріб і т. ін., що використовується замість іншого — дорогого чи дефіцитного), ЗАМІ́НЮВАЧ, СУБСТИТУ́Т спец.; СУРОГА́Т, ЕРЗА́Ц (неповноцінний замінник).
Словник синонімів української мови
-
субститут —
СУБСТИТУ́Т. 1. род. у, спец. Замінник або новий промисловий матеріал, виріб, який заміняє існуючий. 2. род. а, заст. Заступник.
Словник української мови в 11 томах
-
субститут —
рос. субститут товар, що заміняє інший товар, який має подібні з ним властивості. Див. також Замінники.
Eкономічна енциклопедія