суб'єктивний
СУБ'ЄКТИ́ВНИЙ, а, е.
1. Стос. до суб'єктивізму (у 1, 2 знач.).
2. Стос. до суб'єкта, людини, особи; пов'язаний з діями суб'єкта.
Суб'єктивний фактор історії .. – це самі люди, що здійснюють виробництво матеріальних благ і діють в залежності від об'єктивних умов (з публіц. літ.);
Психіка як продукт мозку є суб'єктивним відображенням об'єктивної дійсності (з наук. літ.).
3. Який відображає думки, переживання і т. ін. тільки даного суб'єкта; особистий, індивідуальний.
– Невже це тільки моє суб'єктивне відчуття, інтуїція? – подумала вона (О. Донченко);
// у знач. ім. суб'єкти́вне, ного, с. Те, що відображає думки, переживання і т. ін. тільки даного суб'єкта; особисте.
Наперед застерігаю, що там [у спогадах], певне, не мало буде суб'єктивного (Леся Українка);
// Упереджений, не об'єктивний.
Суб'єктивне рішення.
Словник української мови (СУМ-20)