сувати
СУ́ВАТИ, аю, аєш, недок., кого, що і без прям. дод., діал.
Совати (у 3 знач.).
Ухопився [Панько] правою рукою за вершок брами по самій середині, а відтак підніс туди й ліву руку. Ногами сував по брамі, шукаючи якогось опору (Л. Мартович);
Діти .. стали складати букви у слова: а котре певніше читало, сувало пальці вище то нижче по книжці: читало з пам'яті (Уляна Кравченко).
Словник української мови (СУМ-20)