суворенько
СУВО́РЕНЬКО.
Присл. до суво́ренький.
– Зразу ж мені кинь [цигарку]! – уже суворенько сказала Марина. Шепіт між хлопцями: “Вчителька, видно!” Поховали цигарки (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)СУВО́РЕНЬКО.
Присл. до суво́ренький.
– Зразу ж мені кинь [цигарку]! – уже суворенько сказала Марина. Шепіт між хлопцями: “Вчителька, видно!” Поховали цигарки (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)