судорожно
СУ́ДОРОЖНО.
Присл. до су́дорожний.
Ні плачу, ні сліз в очах, тільки уста судорожно дрижать (С. Ковалів);
Хрипів бідний хлопець, судорожно хлипаючи (І. Франко);
Тільки тепер він відчув у своїй руці судорожно затиснуту маленьку холодну гранату (О. Гончар);
Широка долоня з'являється на поверхні одваленого ґрунту, судорожно відгортаючи його набік (А. Шиян);
* Образно. Красунь кедр судорожно здригався, ясно-бурі шишки рясним градом сипалися з нього (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)