судорожний
СУ́ДОРОЖНИЙ, а, е.
1. Прикм. до су́дорога.
Нейрохірурги зараз активно лікують і деякі форми епілепсії, – коли вдається виявити осередок, що спричиняє судорожний напад (з наук.-попул. літ.);
// Який викликається судомою (судомами).
Мова його, що лилася звично і владно, підсилювалась всім його виглядом, .. землистим, кістлявим обличчям, що раз у раз жмакалося в судорожних, болісних гримасах (О. Гончар);
// Який супроводиться судомами; нестримний у своєму вияві.
Судорожний кашель;
Судорожний плач;
// Який займається лікуванням судом.
Судорожна терапія.
2. перен. Напружений, поривчастий, різкий; конвульсійний.
– Мовчати, – побагровів капітан і зробив шиєю судорожний рух (Григорій Тютюнник);
Рухи її робились судорожні, немов вона потопала, а шепіт ставав благальний і розпачливий (В. Підмогильний).
3. перен. Неспокійний, гарячковий.
І вертілася [калюжка небесної блакиті], і тікала, і ховалася, а її засмоктували в судорожній ненаситності хоботи [хмар] (Г. Хоткевич);
Сидоркевич казав, що в тому погляді, раніше такому невидющому, байдужому, вмить вибухла така ненависть з відблиском якоїсь судорожної хитрості, що Сидоркевич цілком інстинктивно вхопився за револьвер (В. Винниченко).
Словник української мови (СУМ-20)