судорожний
КОНВУЛЬСІ́ЙНИЙ (спричинюваний конвульсіями), КОНВУЛЬСИ́ВНИЙ, СУДО́МНИЙ, СУ́ДОРОЖНИЙ. Вона конвульсійним рухом поклала на себе великий хрест (М. Коцюбинський); Настуся заграла "козачка". Я кілька секунд постояв, зробив конвульсивний рух, підскочив і пішов у танок (М. Кропивницький); Кузько зробив судорожний рух кадиком, якось по-гусячому повернув шию (Григорій Тютюнник).
НЕРВО́ВИЙ (пов'язаний зі збудженістю, роздратуванням нервів), НЕРВО́ЗНИЙ підсил., ГАРЯЧКО́ВИЙ підсил., ЛИХОМА́НКОВИЙ підсил., СУ́ДОРОЖНИЙ підсил. Тихович нервовим рухом розриває лози й іде далі (М. Коцюбинський); — Бігме, я нічого не винна, — швидко з якимсь гарячковим поспіхом шептала Ганка (І. Франко); Судорожний жест. — Пор. 1. пори́вчастий.
Словник синонімів української мови