суконний
СУКО́ННИЙ, а, е.
1. Стос. до виготовлення або продажу сукна.
Мати мусила дати його в суконну фабрику робітником (І. Нечуй-Левицький);
У середні віки суконна промисловість бурхливо розвивалася в Голландії, Англії, Саксонії. Вовняні тканини вміли робити у Київській Русі (з наук.-попул. літ.).
2. Зробл., пошитий із сукна.
Суконний комір тер шию (М. Коцюбинський);
На дівчині була зелена суконна пілотка, двобортна шинель і акуратні чобітки (Л. Дмитерко).
Словник української мови (СУМ-20)