султанський
СУЛТА́НСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до султа́н¹.
Віла йде аж до палат султанських (Леся Українка);
– Це моя наречена .. Такої краси і в султанському гаремі нема (З. Тулуб);
// Підвладний султанові, керований ним.
А ти, галицький Осмомисле Ярославе!.. З батьківського золотого престолу аж за султанську землю стріли пускаєш... (Панас Мирний);
Боротьба запорожців .. проти султанської Туреччини мала міжнародне значення (з публіц. літ.);
Султанські турки і татари Ясир виводили з села (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)