султанчик

СУЛТА́НЧИК, а, ч.

Зменш. до султа́н².

Луг з буйною некошеною травою і рожевими кущами далі переходив у рівний, сріблястий від ковилу цілинний степ. Вся палуба нашого буксира, наче білим сніжком, була припорошена шовковистими султанчиками, – їх нанесло сюди зі степу (І. Волошин).

Значення в інших словниках

1. султанчик — султа́нчик іменник чоловічого роду суцвіття  Орфографічний словник української мови
2. султанчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до султан II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. султанчик — СУЛТА́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до султа́н². Луг з буйною некошеною травою і рожевими кущами далі переходив у рівний, сріблястий від ковилу цілинний степ. Вся палуба нашого буксира, наче білим сніжком, була припорошена шовковистими султанчиками, — їх нанесло сюди зі степу (Вол., Дні.., 1958, 83).  Словник української мови в 11 томах
4. султанчик — Султанчик, -ка м. 1) ум. отъ султан. 2) раст. а) Турка angustifolia L. ЗЮЗО. І. 140. б) мн. Typha latifolia L. ЗЮЗО. І. 140.  Словник української мови Грінченка