сумерк
СУ́МЕРК, у, ч., діал.
Присмерк, смеркання.
Година була надвечірня, закутана в сумерк (О. Кобилянська);
Сумерк западав щораз густіший (І. Франко);
* Образно. Тяжко, важко вік свій коротати У незнання сумерці німім (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)