сумка
СУ́МКА, и, ж.
1. Виріб із шкіри, тканини і т. ін., що має форму торбинки, футляра з ручками і служить для перенесення чого-небудь.
На голову бриль наложив [Меркурій]; На грудях з бляхою ладунка, А ззаду з сухарями сумка (І. Котляревський);
Шкіряна сумка з листами висіла в нього на боці (О. Донченко);
Віктор дістав з польової сумки зошит (П. Автомонов);
Фельдшерка розклала свою сумку-аптечку (А. Головко);
Господарська сумка;
Учнівська сумка;
* Образно. – Думаєш, ніхто не знає, яка сумка в твого батька! .. Го-го! багацького сина і чорт не бере (Леся Українка);
// Про такий виріб для деяких предметів жіночого туалету, грошей і т. ін.
Аксесуари весняного одягу – взуття на зручному каблуці .. і прямокутна сумка, хустка на шиї (з газ.);
Жіноча сумка.
2. анат. Утвір із сполучної тканини, який оточує або містить у собі суглоби, внутрішні органи і т. ін.
Зовні серце вкрите сполучнотканинною оболонкою – навколосерцевою сумкою (з навч. літ.);
Суглобова сумка іноді буває настільки тонка, що роль її у сполученні кісток незначна (з навч. літ.);
Волосяна сумка.
3. зоол. Підчеревний мішок, у якому доношуються й розвиваються малята деяких тварин.
Самка [сумчастого ведмедя] народжує, одно маля, якого ще довгий час після виходу з сумки таскає на спині (з навч. літ.).
4. бот. У деяких грибів – клітина, в якій розвиваються спори.
(1) Польо́ва су́мка – сумка, яку носять особи командного складу на ремені через плече.
Місця так було замало в похідній сумці польовій (М. Упеник);
(2) Саніта́рна су́мка – сумка з набором медикаментів і перев'язувальних засобів для надання першої допомоги хворим, пораненим.
Вона міцніше натягнула берет, повісила через плече санітарну сумку. – Товаришу комбат, я пішла (О. Гончар).
△ (3) Чолові́ча су́мка – сумка для предметів особистого користування чоловіків.
Словник української мови (СУМ-20)