сумка

СУ́МКА, и, ж.

1. Виріб із шкіри, тканини і т. ін., що має форму торбинки, футляра з ручками і служить для перенесення чого-небудь.

На голову бриль наложив [Меркурій]; На грудях з бляхою ладунка, А ззаду з сухарями сумка (І. Котляревський);

Шкіряна сумка з листами висіла в нього на боці (О. Донченко);

Віктор дістав з польової сумки зошит (П. Автомонов);

Фельдшерка розклала свою сумку-аптечку (А. Головко);

Господарська сумка;

Учнівська сумка;

* Образно. – Думаєш, ніхто не знає, яка сумка в твого батька! .. Го-го! багацького сина і чорт не бере (Леся Українка);

// Про такий виріб для деяких предметів жіночого туалету, грошей і т. ін.

Аксесуари весняного одягу – взуття на зручному каблуці .. і прямокутна сумка, хустка на шиї (з газ.);

Жіноча сумка.

2. анат. Утвір із сполучної тканини, який оточує або містить у собі суглоби, внутрішні органи і т. ін.

Зовні серце вкрите сполучнотканинною оболонкою – навколосерцевою сумкою (з навч. літ.);

Суглобова сумка іноді буває настільки тонка, що роль її у сполученні кісток незначна (з навч. літ.);

Волосяна сумка.

3. зоол. Підчеревний мішок, у якому доношуються й розвиваються малята деяких тварин.

Самка [сумчастого ведмедя] народжує, одно маля, якого ще довгий час після виходу з сумки таскає на спині (з навч. літ.).

4. бот. У деяких грибів – клітина, в якій розвиваються спори.

(1) Польо́ва су́мка – сумка, яку носять особи командного складу на ремені через плече.

Місця так було замало в похідній сумці польовій (М. Упеник);

(2) Саніта́рна су́мка – сумка з набором медикаментів і перев'язувальних засобів для надання першої допомоги хворим, пораненим.

Вона міцніше натягнула берет, повісила через плече санітарну сумку. – Товаришу комбат, я пішла (О. Гончар).

△ (3) Чолові́ча су́мка – сумка для предметів особистого користування чоловіків.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сумка — су́мка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири су́мки Орфографічний словник української мови
  2. сумка — [сумка] -мкие, д. і м. -мц'і, мн. сумкие/ сумки, сумок дв'і сумкие Орфоепічний словник української мови
  3. сумка — -и, ж. 1》 Виріб із шкіри, тканини і т. ін., що має форму торбинки, футляра з ручками і служить для перенесення чого-небудь. Господарська сумка. || Про такий виріб для деяких предметів жіночого туалету, грошей і т. ін. Жіноча сумка. Санітарна сумка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сумка — Торбинка, торбиночка, торбинонька, торбонька, торбиська, табівка, ташка, ташенька, теребка, калитка, шалька, див. ридикуль, мошонка, портфель Словник чужослів Павло Штепа
  5. сумка — СУ́МКА (предмет, виготовлений із шкіри, тканини і т. ін., що має форму мішечка або футляра з ручками і служить для перенесення чогось); РА́НЕЦЬ (похідна військова або школярська сумка, яку носять на спині); ПІДСУ́МОК (невелика шкіряна для патронів)... Словник синонімів української мови
  6. сумка — СУ́МКА, и, ж. 1. Виріб із шкіри, тканини і т. ін., що має форму торбинки, футляра з ручками і служить для перенесення чого-небудь. На голову бриль наложив [Меркурій]; На грудях з бляхою ладунка, А ззаду з сухарями сумка (Котл. Словник української мови в 11 томах