сумка

СУ́МКА, и, ж.

1. Виріб із шкіри, тканини і т. ін., що має форму торбинки, футляра з ручками і служить для перенесення чого-небудь.

На голову бриль наложив [Меркурій]; На грудях з бляхою ладунка, А ззаду з сухарями сумка (Котл., I, 1952, 80);

Шкіряна сумка з листами висіла в нього на боці (Донч., VI, 1957, 54);

Віктор дістав з польової сумки зошит (Автом., В. Кошик, 1954, 124);

Фельдшерка розклала свою сумку-аптечку (Головко, Літа.., 1956, 165);

Господарська сумка; Учнівська сумка; *Образно. — Думаєш, ніхто не знає, яка сумка в твого батька!..Го-го! багацького сина і чорт не бере (Л. Укр., III, 1952, 561);

// Про такий виріб для деяких предметів жіночого туалету, грошей і т. ін.

Аксесуари весняного одягу — взуття на зручному каблуці.. і прямокутна сумка, хустка на шиї (Веч. Київ, 17.II 1969, 4);

Жіноча сумка.

Саніта́рна су́мка див. саніта́рний.

2. анат. Утвір із сполучної тканини, який оточує або містить у собі суглоби, внутрішні органи і т. ін.

Зовні серце вкрите сполучнотканинною оболонкою — навколосерцевою сумкою (Анат. і фізіол. люд., 1957, 60);

Суглобова сумка іноді буває настільки тонка, що роль її у сполученні кісток незначна (Метод. викл. анат.., 1955, 63);

Волосяна сумка.

3. зоол. Підчеревний мішок, у якому доношуються й розвиваються малята деяких тварин.

Самка [сумчастого ведмедя] народжує, одно маля, якого ще довгий час після виходу з сумки таскає на спині (Посібник з зоогеогр., 1956, 19).

4. бот. У деяких грибів — клітина, в якій розвиваються спори.