сумка

СУ́МКА (предмет, виготовлений із шкіри, тканини і т. ін., що має форму мішечка або футляра з ручками і служить для перенесення чогось); РА́НЕЦЬ (похідна військова або школярська сумка, яку носять на спині); ПІДСУ́МОК (невелика шкіряна для патронів); САКВОЯ́Ж (дорожня сумка з цупкої тканини або шкіри з замком); ПОРТПЛЕ́Д (дорожня сумка для пледа і постільних речей); РИДИКЮ́ЛЬ заст. (жіноча сумочка); САК заст. (з цупкої тканини); ТА́ШКА заст. (військова сумка, яку носили через плече). У руці тримала (жінка) чорну господарську сумку, з якої виглядали морква й буряки (Є. Гуцало); Санітарна сумка; Проходили мимо одна за одною роти солдатів з рушницями на плечі, шинелями через плече і ранцями за плечима (Ю. Смолич); Учнівський ранець; У дівчини мрійні глибокі очі, невиспане й трохи сумовите лице та старомодний саквояж у руці (П. Козланюк); Софія витягла з ридикюля кілька срібних монет (А. Шиян); З кошиками, саками, корзинами і всякою всячиною тяглися (люди) вулицею на базар (Панас Мирний); Ремені від порохівниці і ташки.. перехрещували могутні груди (Довбуша) (Г. Хоткевич). — Пор. то́рба.

ТО́РБА (невеликий дорожній мішок), ТОРБИ́НА, СУ́МА, КА́ЙСТРА діал., ТА́ЙСТРА діал., ТАЙСТРИ́НА діал., ША́НЬКА діал., ША́ЛЬКА діал.; СИ́ДІР жарт. (з харчами). А в іншого сіромахи Ні хати, ні поля, Тільки торба, а з торбини Виглядає доля (Т. Шевченко); За плечима чимала шкуратяна сума (Д. Мордовець); Козаки підголювали чуби, діставали з кайстрів чисті сорочки (П. Панч); Чия ж тота дівчинонька, чи не пана майстра, На голові два ґердани, через плечі тайстра (коломийка); — Ільку, ти піди додому, візьми дві тайстрини, положи хліба й сала, якщо є, а я тебе чекатиму біля могили (М. Томчаній); До сідла її коня приторочено шаньки з харчами (І. Ле); Грицько примостив сидір у головах, обхопив його поміцніше руками й одразу ж заснув (А. Дімаров). — Пор. су́мка.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сумка — су́мка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири су́мки Орфографічний словник української мови
  2. сумка — [сумка] -мкие, д. і м. -мц'і, мн. сумкие/ сумки, сумок дв'і сумкие Орфоепічний словник української мови
  3. сумка — -и, ж. 1》 Виріб із шкіри, тканини і т. ін., що має форму торбинки, футляра з ручками і служить для перенесення чого-небудь. Господарська сумка. || Про такий виріб для деяких предметів жіночого туалету, грошей і т. ін. Жіноча сумка. Санітарна сумка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сумка — Торбинка, торбиночка, торбинонька, торбонька, торбиська, табівка, ташка, ташенька, теребка, калитка, шалька, див. ридикуль, мошонка, портфель Словник чужослів Павло Штепа
  5. сумка — СУ́МКА, и, ж. 1. Виріб із шкіри, тканини і т. ін., що має форму торбинки, футляра з ручками і служить для перенесення чого-небудь. На голову бриль наложив [Меркурій]; На грудях з бляхою ладунка, А ззаду з сухарями сумка (І. Словник української мови у 20 томах
  6. сумка — СУ́МКА, и, ж. 1. Виріб із шкіри, тканини і т. ін., що має форму торбинки, футляра з ручками і служить для перенесення чого-небудь. На голову бриль наложив [Меркурій]; На грудях з бляхою ладунка, А ззаду з сухарями сумка (Котл. Словник української мови в 11 томах