сумирятися
СУМИРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., СУМИРИ́ТИСЯ, мирю́ся, ми́ришся, док., діал.
Упокорюватися.
Дивилась [Настя], якось тихшала все, ніби сумирялася, та й вийшла з хати (Марко Вовчок);
Сумирився, хоч у вухо бгай (Номис);
Були такі, що стали нарікати на трудну путь. Що їм було за те? Згадай про се і духом сумирися... (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)