сумирність
СУМИ́РНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. суми́рний.
– Нате, візьміть, – простяг він руку, в якій на розкритій долоні лежало п'ять злотих. Говорив ці слова з християнською сумирністю і благочестям (І. Цюпа);
Має [село] тільки одну вулицю .. Така топографія і зумовила, власне, сумирність побуту села (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)