сумлінність

СУМЛІ́ННІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. сумлі́нний.

[Анна:] Признайте, що й ви не все по щирості чинили, .. то відки ж се тепер така сумлінність? (Леся Українка);

Старий коваль полюбив Лавріна Перегуду за вмілі руки, за сумлінність (А. Іщук);

Тітка Клавда .. стояла на порозі й вітала гостей. Вона добровільно взяла на себе роль господині й виконувала її з усією сумлінністю (Ірина Вільде).

Значення в інших словниках

1. сумлінність — сумлі́нність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сумлінність — -ності, ж. Властивість за знач. сумлінний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сумлінність — СТАРА́ННЯ (уважне, чесне ставлення до роботи, справи), РЕТЕ́ЛЬНІСТЬ, СТАРА́ННІСТЬ, СУМЛІ́ННІСТЬ, ДОБРОСО́ВІСНІСТЬ, СО́ВІСНІСТЬ, ДБАЙЛИ́ВІСТЬ.  Словник синонімів української мови
4. сумлінність — Сумлі́нність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. сумлінність — СУМЛІ́ННІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. сумлі́нний. [Анна:] Признайте, що й ви не все по щирості чинили,.. то відки ж се тепер така сумлінність? (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
6. сумлінність — Сумлінність, -ности ж. Добросовѣстность.  Словник української мови Грінченка