сумнівно

СУМНІ́ВНО, присл.

1. Присл. до сумні́вний.

Та це не заспкоїло Ніну Олександрівну. Вона сумнівно похитала головою і голосно спитала до другої кімнати, де спала свекруха: – Що це означає, Одарко Пилипівно, коли собака так виє? (Б. Антоненко-Давидович).

2. у знач. пред. Малоймовірно; навряд.

Сумнівно, щоб ця книга [Євангеліє] використовувалася старим як “руководство” в житті, бо валялася десь на полицях із 1902 року (Григорій Тютюнник);

Ми вважаємо, що лист писаний під безпосереднім враженням від прочитання Лесею листа М. П. Драгоманова від 9 (21) / ІХ. До Софії він дійшов через 5 –6 днів. Сумнівно, щоб Леся Українка відкладала писання відповіді на 20 днів (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. сумнівно — сумні́вно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. сумнівно — присл. 1》 Присл. до сумнівний. 2》 у знач. присудк. сл. Малоймовірно; навряд.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сумнівно — СУМНІ́ВНО, присл. 1. Присл. до сумні́вний. 2. у знач. присудк. сл. Малоймовірно; навряд. Сумнівно, щоб ця книга [євангеліє] використовувалася старим як «руководство» в житті, бо валялася десь на полицях із 1902 року (Тют., Вир, 1964, 392).  Словник української мови в 11 томах