суперечливий

СУПЕРЕ́ЧЛИВИЙ, а, е.

Який містить у собі суперечність (у 1 знач.).

Шмалій замислився, на його чолі міняться суперечливі думки (М. Стельмах);

Історична інформація, що міститься в археологічних рештках, буває іноді суперечливою і не завжди піддається однозначному тлумаченню (з наук. літ.);

– Ваші слова суперечливі. Як може бути вічним те, що вмирає (П. Загребельний);

Суперечливі судження;

// Якому властиві суперечності.

Міцкевич був дуже складною, багато в чому суперечливою натурою (М. Рильський);

Таких суперечливих характерів у людей я ще не зустрічала (М. Чабанівський);

// у знач. ім. супере́чливе, вого, с. Те, що містить у собі суперечність.

Значення в інших словниках

1. суперечливий — супере́чливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. суперечливий — див. різний  Словник синонімів Вусика
3. суперечливий — [супеиречлиевией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і  Орфоепічний словник української мови
4. суперечливий — -а, -е. Який містить суперечність (у 1 знач.). || Якому властиві суперечності. || у знач. ім. суперечливе, -вого, с. Те, що містить суперечність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. суперечливий — СУПЕРЕ́ЧЛИВИЙ (який має особливості, якості, несумісні одна з одною або протилежні, невідповідні одна одній), СУПЕРЕ́ЧНИЙ, РОЗБІ́ЖНИЙ, ПОДВІ́ЙНИЙ, ДВОЇ́СТИЙ (з двома різними особливостями); ПОКРУ́ЧЕНИЙ, ПЛУ́ТАНИЙ (такий, у якому важко розібратися...  Словник синонімів української мови
6. суперечливий — СУПЕРЕ́ЧЛИВИЙ, а, е. Який містить у собі суперечність (у 1 знач.). Сучасному капіталізмові властиві складні й суперечливі процеси, які ведуть до дальшого поглиблення його загальної кризи (Ком. Укр.  Словник української мови в 11 томах