суперечливий
СУПЕРЕ́ЧЛИВИЙ, а, е.
Який містить у собі суперечність (у 1 знач.).
Шмалій замислився, на його чолі міняться суперечливі думки (М. Стельмах);
Історична інформація, що міститься в археологічних рештках, буває іноді суперечливою і не завжди піддається однозначному тлумаченню (з наук. літ.);
– Ваші слова суперечливі. Як може бути вічним те, що вмирає (П. Загребельний);
Суперечливі судження;
// Якому властиві суперечності.
Міцкевич був дуже складною, багато в чому суперечливою натурою (М. Рильський);
Таких суперечливих характерів у людей я ще не зустрічала (М. Чабанівський);
// у знач. ім. супере́чливе, вого, с. Те, що містить у собі суперечність.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- суперечливий — супере́чливий прикметник Орфографічний словник української мови
- суперечливий — див. різний Словник синонімів Вусика
- суперечливий — [супеиречлиевией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
- суперечливий — -а, -е. Який містить суперечність (у 1 знач.). || Якому властиві суперечності. || у знач. ім. суперечливе, -вого, с. Те, що містить суперечність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- суперечливий — СУПЕРЕ́ЧЛИВИЙ (який має особливості, якості, несумісні одна з одною або протилежні, невідповідні одна одній), СУПЕРЕ́ЧНИЙ, РОЗБІ́ЖНИЙ, ПОДВІ́ЙНИЙ, ДВОЇ́СТИЙ (з двома різними особливостями); ПОКРУ́ЧЕНИЙ, ПЛУ́ТАНИЙ (такий, у якому важко розібратися... Словник синонімів української мови
- суперечливий — СУПЕРЕ́ЧЛИВИЙ, а, е. Який містить у собі суперечність (у 1 знач.). Сучасному капіталізмові властиві складні й суперечливі процеси, які ведуть до дальшого поглиблення його загальної кризи (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах