суплікатор
СУПЛІКА́ТОР, а, ч., заст.
Той, хто подає супліку.
Дячки з гусячими перами за вухом і каламарями .. нишпорять поміж прийшлими людьми. Чолобитників та суплікаторів розшукують (Н. Рибак).
Словник української мови (СУМ-20)СУПЛІКА́ТОР, а, ч., заст.
Той, хто подає супліку.
Дячки з гусячими перами за вухом і каламарями .. нишпорять поміж прийшлими людьми. Чолобитників та суплікаторів розшукують (Н. Рибак).
Словник української мови (СУМ-20)