супочинок

СУПОЧИ́НОК, нку, СУПОЧИ́ВОК, вку, ч., діал.

Спочинок.

– Сеї ночі я остануся ще коло вашої матері, а ви йдіть до супочинку... (О. Кобилянська);

Важкі фотелі стояли твердо і гордо на своїх грубих коротеньких лабах; софи під дзеркалами немов зітхали глибоко час від часу, запрошуючи до супочивку (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. супочинок — супочи́нок іменник чоловічого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. супочинок — -нку, супочивок, -вку, ч., діал. Спочинок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. супочинок — СУПОЧИ́НОК, нку, СУПОЧИ́ВОК, вку, ч., діал. Спочинок. — Сеї ночі я остануся ще коло вашої матері, а ви йдіть до супочинку… (Коб., III, 1956, 216); Важкі фотелі стояли твердо і гордо на своїх грубих коротеньких лабах...  Словник української мови в 11 томах