супротивлятися
СУПРОТИВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся і СУПРОТИ́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. супроти́вляться; недок., діал.
Чинити опір; опиратися.
Постановили [тухольці] .. стояти твердо і невідступно при своїх правах .. Боярин .. кляв поганих смердів, але супротивлятися їм не мав смілості (І. Франко);
– Я була би стратила хліб, коли б була зважилася супротивитися підмові (Л. Мартович);
* Образно. Хилить [вітерець] до землі білі квіти ромену, .. тільки тирса супротивиться, підіймає вгору свої пружні ості (С. Скляренко).
Словник української мови (СУМ-20)