супружниця
СУПРУ́ЖНИЦЯ, і, ж., рідко.
Те саме, що дружи́на 1.
Старий священик, вважаючи на вчених женихів, виніс з вівтаря прездорову книжку проповідів і пошанував їх словом якогось святого отця церкви третього віку, де дуже часто промовлялось, що супруг повинен любити свою супружницю і супружниця повинна бояться супруга (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)