супрутній
СУПРУ́ТНІЙ, я, є, рідко.
Те саме, що супроти́вний 2.
Супрутній вітер груди облягав, І важко спотикалися на ристі .. Укриті тьмою коні норовисті (Л. Первомайський);
* Образно. І гудуть вітри супрутні, Вік двадцятий – буревій, І рече мій край могутній: – Чорний ворон, я не твій! (А. Малишко).
Словник української мови (СУМ-20)