супружний
СУПРУ́ЖНИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що подру́жній.
Вона тягла супружне ярмо, не маючи куди дітися (І. Франко);
З сином мала [бабця] довшу конференцію, звертаючи його увагу на скомплікованість [складність] теперішніх його супружних обов'язків (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)