сурганитися

СУРГА́НИТИСЯ, нюся, нишся, недок., розм.

Іти поволі, через силу; волочитися, плестися.

Ігор полегшено зітхнув. Здається, не даремно сурганилися вони з Ярославною та дітьми в таку далечінь (В. Малик);

// Іти, з'являтися куди-небудь (про когось небажаного).

– Ой, лишечко! Це ж Мокрієвська сурганиться, певно, до нас! – сказала Уляся й скривилась (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. сурганитися — сурга́нитися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. сурганитися — див. іти  Словник синонімів Вусика
3. сурганитися — -нюся, -нишся, недок., розм. Іти поволі, через силу; волочитися, плестися. || Іти куди-небудь, з'являтися десь (про когось небажаного).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сурганитися — СУРГА́НИТИСЯ, нюся, нишся, недок., розм. Іти поволі, через силу; волочитися, плестися; // Іти, з’являтися куди-небудь (про когось небажаного). — Ой, лишечко! Це ж Мокрієвська сурганиться, певно, до нас! — сказала Уляся й скривилась (Н.-Лев., IV, 1956, 320).  Словник української мови в 11 томах
5. сурганитися — Сурганитися, -нюся, -нишся гл. Съ трудомъ везти, съ трудомъ, тяжело ѣхать. Мнж. 192.  Словник української мови Грінченка