сурганитися
СУРГА́НИТИСЯ, нюся, нишся, недок., розм. Іти поволі, через силу; волочитися, плестися;
// Іти, з’являтися куди-небудь (про когось небажаного).
— Ой, лишечко! Це ж Мокрієвська сурганиться, певно, до нас! — сказала Уляся й скривилась (Н.-Лев., IV, 1956, 320).
Словник української мови (СУМ-11)