суслик
СУ́СЛИК, а, ч., діал.
1. Ховрах.
* У порівн. [Убийбатько:] Он, бач, Григорій Філаретович – виткнувся та й сховався, як суслик (І. Микитенко).
2. Соска з жованої їжі.
Старий, трохи згорблений дід .. умочав сухар житнього хліба у воду, солив сіллю і смоктав його, мов мала дитина суслик (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)