сустав
СУСТА́В, а, ч., рідко.
Те саме, що сугло́б.
Дід лежав і не ворушив ні одним суставом, мов дерев'яний він був (Панас Мирний);
Презирливо глянув Мар'ян на полісовщика і так зчавив йому роздуті в суставах пальці, що вони аж хруснули (М. Стельмах);
* Образно. Знехотя, скриплючи [скрипучи] усіма суставами, здвигнулася дараба з місця (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)