суставчик
СУСТА́ВЧИК, а, ч., рідко.
Зменш. до суста́в.
– Мати Божа, царице небесна, – гукала баба в саме небо, – .. Як повисмикував він з сирої землі оту морквочку, повисмикуй йому, царице милосердна, і повикручуй йому ручечки й ніжечки, поламай йому, свята владичице, пальчики й суставчики (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)