сусідочка

СУСІ́ДОЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до сусі́дка і сусі́да.

Як не виджу сусідочки – невесела днинка (з народної пісні);

Горить земля під Катериною від сорому. А тут іще добрі сусідочки й собі піддають жару, а котра й зупиняє, то так, щоб ліпше би вже мовчала (Г. Хоткевич);

– Пусти, брате, у сусідочки. – Ой, як мені, та сестро, пускати: Будуть діти їстоньки прохати! (з народної пісні).

Значення в інших словниках

1. сусідочка — сусі́дочка іменник жіночого або чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. сусідочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до сусідка і сусіда.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сусідочка — СУСІ́ДОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сусі́дка і сусі́да. Як не виджу сусідочки — невесела днинка (Коломийки, 1969, 307); Горить земля під Катериною від сорому.  Словник української мови в 11 томах