сусідів
СУСІ́ДІВ, дова, дове.
Прикм. до сусі́д; належний сусідові.
Перестала вона слухати сусідову мову і знов задивилася на шлях (Марко Вовчок);
Коли який-небудь найтихіший карапуз .. брався до сусідового чуба, вона тільки вичитувала винуватому (С. Васильченко);
Сусідова хата горіла (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)