сутніти

СУТНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., заст.

Існувати.

– Я живу, але ніби вже й не сутнію на світі, – сказала Тодозя (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. сутніти — сутні́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. сутніти — -ію, -ієш, недок., заст. Існувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сутніти — СУТНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., заст. Існувати. — Я живу, але ніби вже й не сутнію на світі, — сказала Тодозя (Н.-Лев., VII, 1966, 192).  Словник української мови в 11 томах