сутолока
СУ́ТОЛОКА, и, ж., діал.
Безладний рух, штовхання в тісноті, в натовпі.
В загальній сутолоці нічого не видно, нікого не пізнаєш (І. Франко);
Серед сутолоки пан Зефірин підступив до панотця, з подякою стиснув йому руку (І. Франко);
// Плутанина, сумбур у чому-небудь.
Всякі думки шибали йому по голові .. Нараз серед тої сутолоки гадок змалювала його уява перед його очима кухарку Пазю (Л. Мартович).
Словник української мови (СУМ-20)