сутолока

СУ́ТОЛОКА, и, ж., діал. Безладний рух, штовхання в тісноті, в натовпі.

В загальній сутолоці нічого не видно, нікого не пізнаєш (Фр., IV, 1950, 265);

Серед сутолоки пан Зефірин підступив до панотця, з подякою стиснув йому руку (Фр., II, 1950, 368);

// Плутанина, сумбур у чому-небудь.

Всякі думки шибали йому по голові.. Нараз серед тої сутолоки гадок змалювала його уява перед його очима кухарку Пазю (Март., Тв., 1954, 243).

Значення в інших словниках

1. сутолока — су́толока іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. сутолока — -и, ж., діал. Безладний рух, штовхання в тісноті, в натовпі. || Плутанина, сумбур у чому-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сутолока — див. суматоха, кавардак, суєта, катавасія  Словник чужослів Павло Штепа
4. сутолока — СУ́ТОЛОКА, и, ж., діал. Безладний рух, штовхання в тісноті, в натовпі. В загальній сутолоці нічого не видно, нікого не пізнаєш (І. Франко); Серед сутолоки пан Зефірин підступив до панотця, з подякою стиснув йому руку (І.  Словник української мови у 20 томах