сутяжище
СУТЯ́ЖИЩЕ, а, ч. і ж., зневажл.
Збільш. до сутя́га.
Бачив [Чіпка], як усміхались судовики, переглядаючись між собою й показуючи очима на секретаря. – Сутяжище! – бовкнув Чіпка вголос, вийшовши надвір (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)