сутяжище
СУТЯ́ЖИЩЕ, а, ч. і ж. Збільш. до сутя́га.
Бачив [Чіпка], як усміхались судовики, переглядаючись між собою й показуючи очима на секретаря. — Сутяжище! — бовкнув Чіпка вголос, вийшовши надвір (Мирний, І, 1949, 254).
Словник української мови (СУМ-11)