сутінь

СУ́ТІНЬ, і, ж.

Те саме, що су́тінки.

Зненацька хтось привітався до нього в сутіні прибережного верболозу (О. Донченко);

В сутіні кімнати він не одразу пізнав її (А. Головко);

Її ясні очі .. з такою жадобою вбирали в себе усі сутіні, усі кольори різнобарвних кущів, дерев та прогалин (Л. Яновська);

В хаті стає напівтьмяно, ходять кольорові сутіні (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. сутінь — су́тінь іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сутінь — Півтемрява, напівморок, присмерк; (барви) відтінок; Р. тінь; мн. СУТІНКИ, див. ПРИСМЕРК.  Словник синонімів Караванського
3. сутінь — див. темрява  Словник синонімів Вусика
4. сутінь — -і, ж. Те саме, що сутінки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. сутінь — СУ́ТІНКИ (напівтемрява після заходу або до сходу сонця), СУ́ТІНОК рідше, СУ́ТІНЬ, ПО́МЕРКИ мн., ПО́МЕРК рідше, МО́РОК, СТУ́МА заст. поет., ЗМРОК (ЗМРІК) діал.; СМЕРКА́ННЯ, СМЕРК, ПРИ́СМЕРКИ, ПРИ́СМЕРК, ПРИМЕРКА́ННЯ, СУ́МОРОК діал., СУ́МЕРК діал.  Словник синонімів української мови
6. сутінь — Су́тінь, -ні, -ні, -тінню; -тіні, -тіней  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. сутінь — СУ́ТІНЬ, і, ж. Те саме, що су́тінки. Зненацька хтось привітався до нього в сутіні прибережного верболозу (Донч., VI, 1957, 61); В сутіні кімнати він не одразу пізнав її (Головко, II, 1957, 557); Її ясні очі..  Словник української мови в 11 томах