Значення в інших словниках
-
сутінь —
су́тінь іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
сутінь —
Півтемрява, напівморок, присмерк; (барви) відтінок; Р. тінь; мн. СУТІНКИ, див. ПРИСМЕРК.
Словник синонімів Караванського
-
сутінь —
див. темрява
Словник синонімів Вусика
-
сутінь —
СУ́ТІНЬ, і, ж. Те саме, що су́тінки. Зненацька хтось привітався до нього в сутіні прибережного верболозу (О. Донченко); В сутіні кімнати він не одразу пізнав її (А. Головко); Її ясні очі ..
Словник української мови у 20 томах
-
сутінь —
СУ́ТІНКИ (напівтемрява після заходу або до сходу сонця), СУ́ТІНОК рідше, СУ́ТІНЬ, ПО́МЕРКИ мн., ПО́МЕРК рідше, МО́РОК, СТУ́МА заст. поет., ЗМРОК (ЗМРІК) діал.; СМЕРКА́ННЯ, СМЕРК, ПРИ́СМЕРКИ, ПРИ́СМЕРК, ПРИМЕРКА́ННЯ, СУ́МОРОК діал., СУ́МЕРК діал.
Словник синонімів української мови
-
сутінь —
Су́тінь, -ні, -ні, -тінню; -тіні, -тіней
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
сутінь —
СУ́ТІНЬ, і, ж. Те саме, що су́тінки. Зненацька хтось привітався до нього в сутіні прибережного верболозу (Донч., VI, 1957, 61); В сутіні кімнати він не одразу пізнав її (Головко, II, 1957, 557); Її ясні очі..
Словник української мови в 11 томах