суфікс
СУ́ФІКС, а, ч., лінгв.
Значуща частина слова, що стоїть між коренем і закінченням і служить для творення нових слів або окремих форм.
Словотворчий суфікс – суфікс, за допомогою якого творяться нові слова (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)