суфікс —
су́фікс іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
суфікс —
у. наросток
Словник синонімів Караванського
суфікс —
-а, ч., грам. Значуща частина слова, що стоїть між коренем і закінченням і служить для творення нових слів або окремих форм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
суфікс —
моск. наросток наросток
Словник чужослів Павло Штепа
суфікс —
СУ́ФІКС, а, ч., лінгв. Значуща частина слова, що стоїть між коренем і закінченням і служить для творення нових слів або окремих форм. Словотворчий суфікс – суфікс, за допомогою якого творяться нові слова (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
суфікс —
су́фікс (від лат. suffixus – прикріплений) морфема між коренем слова й закінченням, що служить для творення слів з новим значенням або нових форм слова.
Словник іншомовних слів Мельничука
суфікс —
СУ́ФІКС, а, ч., грам. Значуща частина слова, що стоїть між коренем і закінченням і служить для творення нових слів або окремих форм. Словотворчий суфікс — суфікс, за допомогою якого творяться нові слова (Сл. лінгв. терм.
Словник української мови в 11 томах