суховійний
СУХОВІ́ЙНИЙ, а, е.
Прикм. до сухові́й.
Він застав [у Києві] спеку, суховійні вітри (Н. Рибак);
// З суховієм (суховіями).
Зернину не взяли ні люті морози, ні суховійна весна, ні зливи та бурі (К. Гордієнко).
Словник української мови (СУМ-20)