суховійний

СУХОВІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до сухові́й.

Він застав [у Києві] спеку, суховійні вітри (Рибак, Час.., 1960, 719);

// З суховієм (суховіями).

Зернину не взяли ні люті морози, ні суховійна весна, ні зливи та бурі (Горд., Цвіти.., 1951, 23).

Значення в інших словниках

1. суховійний — сухові́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. суховійний — СУХОВІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до сухові́й. Він застав [у Києві] спеку, суховійні вітри (Н. Рибак); // З суховієм (суховіями). Зернину не взяли ні люті морози, ні суховійна весна, ні зливи та бурі (К. Гордієнко).  Словник української мови у 20 томах
3. суховійний — -а, -е. Прикм. до суховій. || Із суховієм (суховіями).  Великий тлумачний словник сучасної мови