суховій

СУХОВІ́Й, ю, ч. Сухий гарячий вітер, що супроводиться високою температурою, дуже низькою відносною вологістю повітря і викликає тривалу засуху.

Виснажливі суховії вже пролинули над степами, немилосердно висмоктавши з ріллі рештки весняної вологи (Дмит., Розлука, 1957, 184);

Давно відомо, що лісові смуги захищають посіви від суховіїв, грунти — від вітрової та водної ерозії (Хлібороб Укр., 2, 1969, 25);

*Образно. — Війна невгаває, і в тиші німій Здається: отут тільки б ширитись силі, Аж глянь: виростають лиш рясно могили Та диха зневір’я лихий суховій (Дн. Чайка, Тв., 1960, 329);

*У порівн. Близькі пожарища дихнули йому в обличчя, мов південний суховій (Гончар, ІІІ, 1959, 425).

Значення в інших словниках

1. Суховій — Сухові́й прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
2. суховій — див. ВІТЕР  Словник синонімів Караванського
3. суховій — див. вітер  Словник синонімів Вусика
4. суховій — СУХОВІ́Й, ю, ч. Сухий гарячий вітер, що супроводиться високою температурою, дуже низькою відносною вологістю повітря і викликає тривалу засуху. Виснажливі суховії вже пролинули над степами, немилосердно висмоктавши з ріллі рештки весняної вологи (Л.  Словник української мови у 20 томах
5. суховій — (-ю) ч.,крим. Те саме, що сухар БСРЖ, 576; СЖЗ, 98; ЯБМ, 2 399.  Словник жарґонної лексики української мови
6. суховій — -ю, ч. Сухий гарячий вітер, що супроводжується високою температурою, дуже низькою відносною вологістю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. суховій — Спекотний, сухий пд., пд.-сх. і сх. вітер, який віє влітку в Україні, Пд. Росії і Казахстані; швидкість до 75 км/год; спричинює зріст температури повітря до 35-40°С і спад вологості; завдає вел. шкоди сільському господарству, особливо зерновим культурам.  Універсальний словник-енциклопедія
8. суховій — ВІ́ТЕР (більший або менший рух повітря в горизонтальному напрямі), ВІТРОВІ́Й поет., ВІТРИ́ЛО фольк.; ЛЕ́ГІТ (легкий вітерець), ЛЕГКОВІ́Й поет.  Словник синонімів української мови
9. суховій — Сухові́й, -ві́ю, -ві́єві; -ві́ї, -ві́їв  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. суховій — Суховій, -вія м. Сухой вѣтеръ. Борз. у. Херс. Восточный вѣтеръ. Мнж. 148.  Словник української мови Грінченка