суцільність

СУЦІ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. суці́льний.

Несподіваний бічний удар порушив суцільність угорських загонів (А. Хижняк);

Костомарів писав, що географічні умови староруського життя і політичні обставини сполучали єдність і суцільність всієї Руської землі з окремішністю її частин, що кожна з них жила своїм власним життям (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. суцільність — суці́льність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. суцільність — -ності, ж. Абстр. ім. до суцільний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. суцільність — Суці́льність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. суцільність — СУЦІ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до суці́льний. Несподіваний бічний удар порушив суцільність угорських загонів (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 512).  Словник української мови в 11 томах